У традиційній капіталістичної моделі прибутковість для акціонерів – єдина метрика оцінювання успіху бізнесу.
Проте вже понад декілька десятиліть підсилює свій вплив концепція «капіталізму стейкхолдерів».
Відповідність очікуванням суспільства, турбота про навколишнє середовище, сталий розвиток набувають пріоритетного значення.
Теоретично це все є очевидним і необхідним, проте як:
- виміряти цінність для самої компанії від відповідності ESG-принципам;
- врівноважити інтереси зацікавлених сторін, і наскільки в Україні вже є сильними вимоги щодо відповідності стандартам сталого розвитку, або бізнес в Україні ще може собі дозволити не замислюватися над цим?
Із цими питаннями розбиралися в межах панелі «Відповідальність перед майбутніми поколіннями».
Для мене, як інвестора, відповідь на це питання є очевидною. Але, щоб не вдаватися в теорію, я привів три реальних кейси з нашої роботи.
Перший полягав у тому, що під час зустрічі на початку цього року з великим арабським фондом і презентації їм масштабного інфраструктурного проєкту в Україні наша інвест-команда згадала про інші наші проєкти і, зокрема, про активи, які ми розвиваємо в межах нашого портфеля Recycling Solutions (переробка промислових відходів і побічних продуктів, лідер цієї галузі в Україні).
І саме ці проєкти, які дають можливість перетворювати відходи виробництва в нові корисні продукти: будівельні матеріали, матеріали для буріння та вогнетривів, е/е та тепло, добрива, рідкісні гази, кормові добавки, запалили вогонь інтересу в очах арабських колег.
Ми зрозуміли, що інфраструктурних проєктів їм приносять багато, а ось ESG-напрямок є значно недоінвестованим, і вони зацікавлені в цьому напрямку продовжити з нами діалог.
Другий кейс стосувався рішення, яке приніс менеджмент одного нашого активу на затвердження Наглядової ради.
Колеги просили в межах бюджету на наступний рік акцептувати значні за матеріальністю витрати на перенесення плантації диких квітів, які росли на нашій виробничій території, та з урахуванням її майбутнього виробничого використання були б значно пошкоджені.
Відповідно до закону ми мали право нічого не робити і водночас бачили, як важливо для наших працівників і місцевих жителів, щоб ми зберегли цю природну екосистему, тому акцептували бюджет і успішно перенесли плантацію в інше зручне для місцевих жителів місце.
Третій кейс стосувався $11 млн greenfield проєкту, в якому ми будували середнього розміру завод у промисловій зоні одного з міст України. Після того як були успішно пройдені всі погоджувальні процедури, підготовлена інфраструктура до приймання вже замовленого в Німеччині обладнання, пара регіональних політиків, готуючись до міських виборів, почали піаритися на проєкті, критикуючи його, піднімаючи громадськість і організовуючи зупинення запуску заводу.
І їх діяльність могла б закінчиться вдало для них і ми б втратили вкладений у проєкт капітал, якби заздалегідь не підійшли до проєкту з урахуванням всіх необхідних ESG-принципів.
Ми будували найновіший в Європі виробничо ефективний екологічно безпечний завод, купивши першокласне німецьке обладнання, яке робило завод абсолютно чистим і екологічнішим за аналогічні заводи у Швейцарії та Німеччині.
І ми могли це легко довести будь-яким стейкхолдерам:
- організувавши їх поїздку до Швейцарії та Німеччини на аналогічні заводи;
- показавши всю документацію по заводу, що будується;
- пускаючи стейкхолдерів на завод для огляду і розуміння виробництва/екологічних аспектів;
- вивівши інфо з датчиків викидів у відкритий доступ в інтернеті, щоб було видно викиди заводу/їх відсутність будь-якій зацікавленій у цій інфо особі.
Дотримання ESG-принципів виявилося не лише правильним з точки зору людини/громадянина в цьому інвест-проєкт, а й допомогло в управлінні ризиками, які інакше б зруйнували проєкт.
Отже, ЕSG – це не піар і не хайп для тих, хто працює на горизонт від 3 і більше років у своїх проєктах, а вкрай важлива для ведення успішного бізнесу риса.
І можливо за одягом зустрічають, а ось за наявністю або відсутністю дотримання ESG-принципів вже проводжають.
Наступна грань успішної організації знаходиться у площині сталого розвитку, що залежить від якості взаємовідносин із різними групами стейкхолдерів.
Під час підготовки до панелі звернув увагу на те, що існує дискусія щодо коректності перекладу англ. терміна sustainable development як «сталий розвиток».
Згідно з Wiki визначення терміна «сталий розвиток» означає просто стійке, постійне зростання.
Водночас в європейських мовах переклад таких слів дається так: sustainable – стійкий, життєздатний; екологічно раціональний, що забезпечує облік майбутніх потреб; development – розвиток, зростання, вдосконалення, еволюція, викладення, розкриття, результат, підприємство, оброблювана ділянка землі, розробка, виробництво.
Для себе я зупинився на короткому формулюванні, що суть сталого розвитку в тому, щоб розвиток нинішнього покоління не йшов врозріз із інтересами майбутніх поколінь. Це досить багатогранний і комплексний процес, який вдало ілюструє долучений до цієї публікації слайд.
В якій частині кожен із нас готовий відповідати їй, поки можна визначатися самостійно.
Законодавство регулює цю сферу дуже фрагментарно.
Пандемія загострила цей фокус, підкресливши важливість таких показників, як здоров’я та добробут працівників, епідаудит і протоколи безпеки, безперервність бізнесу, але це лише деякі фактори.